Вы здесь

«Просвiта» у В’язiвку

Стаття з катеринославської земської газети «Народная Жизнь» від 5.11.1917 р. про створення товариства «Просвіта»
в селі В’язівок Павлоградського повіту (мова оригіналу)
 
З почину вчителів вищої початкової школи П. Воронича та Г. Коваленка на одному з засіданнів волосної шкільної комісії було обговорено два нових для села питання: 1) про заснування батьківських шкільних комітетів й 2) про заснування т-ва «Просвіта». З серед селян був один голос проти «Просвіти»: «бо через ті книжки (син його читає) і досі жито не обмолочене», — сказав, сміючись, поважний хазяїн. Але після того з серед селян же, після докладів учителів; три промовці приєднались до учителів, сказав слово за заснування «Просвіти» і батюшка, хоч трошки інакше од учителів розумів завдання такого т-ва. І постанова про заснування т-ва була більшістю голосів ухвалена. Ініціяторами заснування т-ва була оголошена запись въ члени-фундатори т-ва.
Тим часом одбулись збори батьків учнів вищої початкової і початкової при ній шкіл. На цих зборах одним з присутніх селян були запити про те, чому не проводиться наука по деяким предметам. Вчителі відповіли, що нема досі від земської управи підручників, і довели до відомості грошове становище теперішньої земської управи, котре не дозволяє їм навіть вчасно платити жалування вчителям.
Затим на зборах тим же селянином було зачеплене питання про викладову мову навчання. Висловився проти рідної мови д. (добродій — прим.) Коваленко, в тім напрямку що «этотъ языкъ надо выводить». Другий селянин теж приєднався до обмосковленого прихильника чужої культури, сказавши «не можна після галош знову надівати постоли»;- цім селянин хотів дати зрозуміти, що не треба з «культурної» російської мови переходити на некультурну, на його думку, українську. Після цього виникли жваві суперечки. В оборону рідноі мови, як доброго поміщника при науці першої грамоти, виступали вчителі Волосевич і П. Воронин. Останній, між іншим, дав відповідь Коваленкові таку: «Щоб послухатись вас і винищити українську мову зовсім, треба оцим всім матерям повирізувать язики, щоб не вчили дітей говорити по українському» …
Після того, як і батюшка заявив, що коли вчать школярі і французської і німецької мови, то чому ж їм не вчити і рідної, української, — голоси проти рідної мови в школі вщухли, і збори перейшли до вибору комітету.
Таким чином та інстітуція, котра перше могла бути тільки в городі, народилась тепер і в селі. Побажаємо їй успіху, та поки що виборами деяка часть селян незадоволена. Деякі жінки зразу повстали проти комітету, але коли було сказано, що члени комітету не тільки можуть помагати вчителям в установленні доброго ладу в школі, а й дбати про одежу і харчі для якогось бідного школяра, — тоді вони перемінили думку про нову «затію».
Тепер кілька слів про заснування «Просвіти». Установчі збори т-ва одбулись в суботу, 28-го жовтня, в помешканні вищої початкової школи. Вчителі зробили про завдання «Просвіти» короткі доклади, після чого обрано було головою зборів Г. Коваленка, писарем К. Бутенка. Прочитано і затверджено статута, встановлено членську вкладку розміром в 3 карб. на рік.
Доведено до відомості зборів, що в члени «Просвіти» записався весь третій клас в. п. школи,в котрому вчаться вже великі учні. Проти цього з серед селян ніхто не висловився.
На зборах було більше 60 душ. Головою «Просвіти» обрано Г. Коваленка, писарем — К. Бутенка, скарбником — Н. Яцюка, членами ради — І. Яценка і А. Руденка. Ревізійну комісію мають вибрати на других загальних зборах. Постановлено попросити церковне попечительство, щоб воно часово дало під читальню т-ва церковну сторожку. По предложенню члена т-ва селянина Хоружевського, доручено раді т-ва в програмі першого наміченого радою вечора ввести читання про Установчі Збори.
А поки що плакати з списком № 5 вже й так пішли гулять по руках наших членів. На останку з почину П. Вороніна, скинуто коло 20 карб. жертв на український національний прапор для «Просвіти»; потреба въ прапорі, по словам ініціятора, буде нагальна, коли прийдеться взяти участь «Просвіти» в передвиборчій агітації за списком № 5 до Устан. Зборів.
По закриттю зборів, школярі прочитали кілька українських віршів, а хор учнів та молоді довго співав українських пісень. Молодіж до того зраділа заснуванню «Просвіти», що врешті прогукала «Просвіті» «славу».
Рада «Просвіти» має на думці у першу чергу заснувати читальню і впорядити український літературно-співочий вечір. Загальні збори для таких вечорів встановили брати невеличку плату: від дорослих 50 коп., від дітей 25 коп.
На другий день біля волості пішла жвава запись в члени т-ва.
Подолянин