Через цвітіння води та плісняву в річці Самара знову гине риба

Нещодавно до редакції знову звернулися павлоградські рибалки (члени «Павлоградського районного Українського суспільства рибалок і мисливців») зі скаргами на те що, на воді річки Самара (в районі села Вербки Павлоградського району, біля залізничного мосту та «Павлоградських очисних споруд») наприкінці травня з’явилася густа квітуча цвіль темного кольору та каламутна біла плівка. І все це супроводжується неприємним запахом, дно річки стало білим. Через такий стан води почали гинути мальки риб, а раки вилазять на поверхню вже червоного кольору, як варені.

За словами рибалок, подібна ситуація на річці Самара повторюється із року в рік. Вони, як і раніше (у 2017 році), звинувачують у всьому «Павлоградські очисні споруди», які знаходяться на балансі КП «Павлоградводоканал», та виробництво снеків й сухариків, що працює на території міста. Мовляв, з боку очисних споруд в річку йде постійне скидання забруднених стічних вод, а ще відходів з виробництва снеків.

«Сюди приїжджала вантажна автівка з сухариками (разом з жиром та олією) та скидала їх у річку. Забруднена вода разом з фекаліями виходить і з труби «Павлоградських очисних споруд». Ми визвали на місце співробітників поліції (28 травня), вони склали відповідний акт про порушення. А через кілька днів нам передзвонив співробітник поліції, представився дільничним інспектором та повідомив, що цю інформацію він передасть до обласного екологічного управління»,

- розповів рибалка Юрій Васильович.

Ситуацію прокоментував директор КП «Павлоградводоканал» Олександр Карпець: «Рибалки тут сидять не перший рік. Їх всього пару чоловік. Притому знаючи, що тут виходить труба з очисних споруд, вони нікуди в інше місце не йдуть і продовжують скаржитися. Однак їхні звинувачення безпідставні. Бо ми не скидаємо в річку Самару відходи і фекалії. Те ж саме стосується і якоїсь там машини з сухариками. Це взагалі ахінея. Можу вас запевнити, що очисні споруди виробляють штатне скидання в штатному місці очищених стоків (тобто води) згідно з регламентом і графіком. А те, що по річці плаває плівка і цвіль, так вона цвіте і хворіє в весняно-літній період вже років двадцять. Ця проблема зовсім не нова і виникає щороку. Адже зараз течії в річці, як такої практично немає, тому що її русло давно пересипане. А ще там підрозділи «Павлоградвугілля» колись проводили рекультиваційні роботи. У річки зараз немає джерела, немає площі збору води під час танення снігу, дощів. Раніше вона наповнювалась, був якісь рух води, течія, були джерела, рибники. А зараз річка, особливо в цьому районі, хворіє та гниє, вона майже мертва, в ній замулені рибники та дно. Замулений і сам стік очисних споруд. А під час жари вода швидко прогрівається, і, як результат, створюються сприятливі умови для розвитку флори та паразитів».

Також він повідомив, що наприкінці травня в Павлограді та Павлоградському районі проходила планова екологічна перевірка, спеціалісти якої брали проби води, в тому числі і в цьому районі річки.

«Спеціалісти перевіряли і «Павлоградські очисні споруди», і всі наші водні об’єкти. За результатами перевірок будь-яких порушень з нашого боку не було виявлено. Я навіть готовий оприлюднити (після затвердження) відповідні документи та протоколи перевірок з результатами»,

- додає Олександр Карпець.

Він каже, що річку Самара потрібно чистити від мулу, сміття, оновлювати та оздоровлювати її. Раніше, років двадцять тому, цим займався Дніпрооблводгосп (нині Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів). А зараз, за словами комунальника, це вже нікому не потрібно.

«Потрібно, щоб міська, районна та обласна влада звернула свою увагу на цю проблему. І для початку, потрібно хоча б провести спільними зусиллями якісь водно-оздоровчі заходи. Наприклад, підігнали драгу, прочистили від мулу, поглибили б дно. Тоді б і джерела відкрилися, і річка би оновилася»,

- запропонував директор водоканалу.

Водночас міська влада Павлограда ще у 2017 році звернулася з вимогою вирішити подібну ситуацію з забрудненням води та вимиранням риби, яка склалася вже на річці Вовча (в районі виробництва «Snack Production» на Бельбесі), до Дніпровського обласного управління водних ресурсів та Дніпропетровського департаменту екології та природних ресурсів. Ті в свою чергу відповіли, що вищезазначені водні об’єкти знаходиться на території міста та району. Тому відповідні роботи з розчистки дна та інші заходи повинні проводитись на місцевому рівні і за рахунок місцевих бюджетів. Водночас, вони прислали на міську раду припис, у якому було зазначене те, що якщо відповідні заходи на річках не будуть проведені вчасно, міський раді загрожує величезний грошовий штраф. Цю інформацію підтвердив начальник відділу з питань НС та ЦЗН Павлоградської міської ради Валерій Бєлякін. Він зазначив, що відповідні заходи в районі вищезазначеного виробництва були проведені Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради та КП «Затишне місто». Останні в свою чергу також підтвердили вищезазначену інформацію. Труба, яка скидала відходи з виробництва, була знайдена та заблокована (залита бетоном). Але через місяць ситуація на річці Вовча знов повторилася.

А у червні 2018 року, коли знову через забруднену воду померла велика кількість риби, але вже на ділянці ріки Самара (в районі гідрологічного поста) начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології (далі РЦГМ) Державної служби України з надзвичайних ситуацій Гринчак В.В. направив до міського голови Павлограда Анатолія Вершини лист. Мовляв, вони занепокоєні тим, що в річку начебто скидаються неочищені стічні води, і у наслідок цього екологічний стан річки Самара значно погіршився (плавають складові каналізаційних вод і відчутний дуже неприємний запах). Мовляв, це завдає шкоди населенню міста й району та створює перешкоди для проведення гідрологічних спостережень. Виходячи з цього Дніпропетровський РЦГМ вимагав розібратися в ситуації, яка склалася, та вжити заходів з покращення стану річки. Пізніше виконавчий комітет Павлоградської міської ради повідомив, що було проведено комісійне обстеження ділянки р. Самара на наявність забруднень стічними водами. В результаті цього обстеження (станом на 21 червня 2018 року) фактів забруднення р. Самара виявлено не було (поверхня води чиста, запах відсутній). 

«Крім того, КП «Павлоградводоканал» постійно проводяться роботи з технічного обслуговування споруд і обладнання на каналізаційних очисних спорудах міста, а також роботи з їхнього поточного ремонту. Приймання, очищення і знезараження стічних вод проводиться відповідно до вимог Технологічного регламенту, інструкцій нормативних документів України та умов дозволу на спеціальне водокористування. При цьому скидання неочищених стічних вод у водний об’єкт – річку Самара – не допускається. За якістю очищених та знезаражених стічних вод, які скидаються у річку, ведеться моніторинг атестованою хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «Павлоградводоканал», яка щомісячно відбирає проби стічних вод і проводить їх дослідження»,

- йшлося у відповіді виконкому Павлоградської міської ради до начальника Дніпропетровського РЦГМ.

Однак на сьогодні проблема так і залишилася невирішеною. І ситуація з забрудненням, цвітінням води та замором риби на річках Вовча та Самара знов повторюється.

Також із власних джерел кореспондентові стало відомо про те, що у майбутньому для нашого міста планується придбати землесосний снаряд (плавучу землерийно-транспортуючу машину безперервної дії, яка призначена для розпушування порід під водою і транспортування пульпи з гідро відвалів, а також для виїмки гірської маси, що знаходиться під шаром води в природних або штучних водоймах) або драгу для розчистки дна річок та озер від мулу, зайвого піску чи сміття…

P.S.: Водночас, ми звернулися за коментарями до Павлоградської райдержадміністрації, місцевої екологічної організації, КП «Затишне місто», інших служб міста, району, області та зробили відповідні журналістські запити (з проханням роз’яснити ситуацію, яка склалася протягом трьох останніх років на річках Вовча, Самара та повідомити про заходи з очищення та оновлення річки, які були вжиті чи навпаки не проведені протягом останніх 10 років) до Дніпровського обласного управління водних ресурсів й Дніпропетровського департаменту екології та природних ресурсів. Усі вищезазначені коментарі та відповіді ми оприлюднимо у наступних номерах газети. Тож, далі буде…