Вы здесь

Павлоград потерпає від смердючого диму...

На початку осені на міському полігоні твердих побутових відходів знову горіло сміття. Пожежу гасили кілька днів. Для цього було задіяно кілька одиниць спецтехніки та сил ДСНС, КП «Затишне місто», КП «Павлоградводоканал» та інше. А до цього у березні від комунальників та міської влади було надано багато запевнень у тому, що більш загорянь сміття не буде, оскільки на полігон завезено понад 1000 тонн снігу для накопичення вологи. Однак мешканці селищ Соснівки та 40 років Жовтня продовжують задихатися від смердючого повітря, яке надходить із боку міського полігону. Нещодавно звалище знову горіло...

Ми звернулися за коментарем щодо цієї ситуації до колишнього мера міста (1991–94 рр.) Віктора Романюка.

— На Ваш погляд, у чому справа, з яких причин населення міста протягом багатьох років потерпає від діючого полігону?

— В багатьох містах України, де розміщені міські (селищні) полігони або звалища побутових відходів, присутнє періодичне загоряння звалищного газу. Внаслідок цього смердючий, вкрай небезпечний для здоров’я людей газ розповсюджується на велику відстань. Павлоград не є винятком, бо міський полігон ТПВ (площею 8 га), який накопичувався протягом майже 60 років, експлуатувався різними комунальними підрозділами та комерційними структурами. І тільки 01.10.2012 р. полігон був переданий в експлуатацію КП «Затишне місто». За вказаний термін відходи накопичувалися навалою, і станом на 01.10.2012 р. тут було вже 257350 тонн (1 млн 126 тис. куб. м). Усе це без дотримання вимог Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 р. та «Правил експлуатації полігонів побутових відходів», затверджених Наказом Міністерства ЖКГ від 01.12.2011 р., а саме:

— накопичення ТПВ відбувалося без облаштування технологічних карт;

— при накопиченні відходів не виконувалося пошарове ізолювання інертними матеріалами (ґрунтом, піском, глиною) через кожні 2 метри;

— не облаштовані протипожежні технологічні розриви (шириною 8 м) у зваленому масиві ТПВ. Через вказані порушення під час складування ТПВ утворюються «пазухи», у яких накопичується звалищний газ, і з цієї причини постійно димлять накопичені відходи, переходячи у відкрите горіння.

Внаслідок цього склалася екологічно небезпечна ситуація, і КП «Затишне місто» разом із мешканцями стали заручниками цього становища. Для усунення локального загоряння газу працівники підприємства практично щодня, залучаючи екскаватор та бульдозер, розривають у містах загоряння звалені відходи, заливають їх водою, а також, доволі часто, при гасінні пожеж на великих ділянках залучають працівників і техніку ДСНС.

Разом із цим явищем, під зваленим ТПВ відсутні ізолюючий пласт та обвалована канава по всьому периметру для недопускання стікання забрудненої поверхневої води з території полігону. Про факт того, що звалення ТПВ на полігоні забруднює поверхневі води, вказано в Пояснювальній записці ДГП «Донбасгеологія» 1998 р. «До роботи з вивчення впливу діючого звалища на підземну воду й навколишнє середовище в цілому»:

— потужність побутових відходів становить 8 м;

— у центрі звалища (скв. № 1), в 10 метрах від контуру в напрямку р. Самара (скв. № 3) зафіксовано стійке забруднення водоносного горизонту за низкою токсичних мікрокомпонентів, мінералізації до сухого залишку;

— водоупор під першим від поверхні водоносного горизонту відсутній;

Особливо заслуговує спеціального розгляду в плані безпеки подальшої експлуатації звалища:

— температура води у вибуреній породі зі свердловини № 1 (центр звалища) значно вища за звичайну: 20°С — 25° С;

— у процесі буріння й обладнання свердловини № 3 (10 м від нижнього контуру звалища), проходило інтенсивне газовиділення, максимальне газовиділення відзначено при знаходженні навколо фільтра в інтервалі 5–7 м.

Газовиділення супроводжується викидом води через гирло свердловин, його інтенсивність зменшувалася після установки фільтра на проектні відмітки — це свідчить про інтенсивність біохімічних процесів у масі побутових відходів.

Прийнявши до експлуатації полігон від ООО «Будцентр Плюс-2», КП «Затишне місто», підготувавши необхідні документи, отримало Державний акт «на право постійного користування земельною ділянкою», а також паспорт та встановлений ліміт на річне розміщення ТПВ.

Протягом 2013 року були встановлені автомобільні ваги, зроблено освітлення території полігону. Але цього було замало для безпечної його експлуатації, тому керівництво підприємства неодноразово ставило питання перед міською владою про необхідність відвести іншу земельну ділянку (не менше 10 га) і запроектувати для утилізації ТПВ новий полігон, на якому було б передбачено накопичення й захоронення відходів згідно із Законом України «Про відходи» № 187/98-ВР та Постанови КМУ від 03.08.1998 р. за № 1216, а також виконати пошуково-кошторисну документацію на рекультивацію території діючого полігону та передати її до сільського господарства.

Протягом 2013–2014 років була проведена активна робота підприємства разом із відділами міськвиконкому, а також за підтримки ДТЕКу була розроблена та затверджена програма розвитку території субрегіону «Західний Донбас», яка передбачала перспективи удосконалення поводження з побутовими відходами, у тому числі й будівництво нового «Полігону…» з рекультивацією існуючого. На всі вказані роботи необхідно було знайти 30–35 млн грн (в цінах 2013 р.).

Первинні документи щодо обраної земельної ділянки в розмірі 10 га разом з актами про проведення пошукових геологічних, гідротехнічних та інших робіт у серпні 2014 року були передані заступником голови міськвиконкому Остренко С.О. до Департаменту земельних відносин Дніпропетровської ОДА. Після цього зав’язалася довголітня переписка між відділами Павлоградської райдержадміністрації та міськвиконкомом щодо виконання детального планування території, на якій повинен бути розташований новий полігон. Але, на мою думку, причина в іншому:

— недооцінювання великої небезпеки, яку ми маємо щодня, експлуатуючи полігон у такому стані;

— протягом 4 років у міськвиконкомі не було відповідального (за цей проект) такого «толкача», який би не тільки спонукав усі служби і відділи працювати в цьому напрямку, а також був би особисто зацікавлений допомогти мешканцям міста.

З огляду на наведене, мені дуже сумно з приводу того, що виконання заходів щодо покращення стану питної води для 100-тисячного населення протікає дуже інертно (протягом 6 років), виконання простої роботи по узгодженню виділення земельної ділянки під новий полігон — протягом 5 років.

І тільки 11 вересня цього року на апаратній нараді міськвиконкому знову було порушено питання щодо рекультивації старого полігону та пошуку міста для нового. При такому небажанні оздоровити екологічній стан у регіоні виникає питання: коли буде виготовлено пошуково-кошторисну документацію під будівництво полігону ТПВ і коли буде він збудований?

Питання: Що робити до збудування нового полігону?

По-перше, потрібно пробурити ще одну артезіанську свердловину для періодичного зволоження (особливо в літні місяці) усієї поверхні полігону. По-друге, щоденно повинен працювати екскаватор і бульдозер для облаштування протипожежних розривів у масиві накопиченого ТПВ. По-третє, виділяти підприємству грошові кошти цільового призначення для заготівлі (і постійного поповнення) великої кількості ґрунту, піску, глини, необхідних для пошарового ізолювання ТПВ, а також надвижки ізолюючого матеріалу в містах загоряння звалищного газу. По-четверте, якнайшвидше облаштувати обваловану канаву по периметру полігону для недопущення подальшого стікання забрудненої поверхневої води з території полігону.