Вы здесь

Собаче життя по-павлоградськи: вбивати чи рятувати?

Містом прокотилася хвиля обурень жорстоким поводженням із безпритульними тваринами. Люди викладають фото у  соцмережах та повідомляють про те, що в Павлограді масово труять собак. Відбувається це вночі, а вранці, ідучи на роботу, і дорослі, і діти бачать трупи тварин,  або ж безпритульних чотирилапих, що конають у страшенних муках.

Члени ГО «Ліга захисту тварин «Шанс» б’ють на сполох. Стурбовані також і кінологи. Вони бояться проводити на пустирищі  тренування зі своїми підопічними, адже ті можуть натрапити на смертельну принаду для безпритульних тварин.

За словами волонтерів ГО «Ліга захисту  тварин «Шанс», масове отруєння бродячих собак помічено в п’яти мікрорайонах міста. Таке явище спостерігається в місті щороку. Зоозахисники не вірять у те, що в такий спосіб тварин знищує хтось із мешканців міста за власною ініціативою чи так звані догхантери (безжальні вбивці собак) і нарікають на комунальників.

Волонтер Аня Даниленко, член ГО «Ліга захисту тварин «Шанс»:

"Труять  тварин в один день відразу в декількох районах. Ніякий догхантер так робити не буде. Та і їх у нашому місті немає. Це  відбувається із року в рік, в один і той же час. Ми не віримо, що це робить якийсь садист. Звичайна людина не може закупити стільки м’яса, їздити всма районами міста й розкидати його. Для цього потрібні й кошти, і транспорт. А наші комунальники обіцяли, що безпритульних тварин на вулицях міста не буде. От вони і виконують обіцяне. Вони розкидають по всьому місту, біля смітників шматки отруєного м’яса, тварини їдять, страшенно мучаться  і здихають. Волонтери нашої організації займаються стерилізацією, лікуванням та прилаштуванням безпритульних тварин. Більшу частину безпритульних тварин в місті ми вже простерилізували. А стерилізований собака, і це вам будь-який ветлікар скаже, стає добрим і абсолютно не агресивним. Тобто такі тварини не несуть загрози для мешканців міста, то яка потреба їх знищувати? Зараз страшно зранку виходити на вулиці міста, коли багато тварин дохлих, чи б’ються в конвульсіях, мучаться. Це бачать наші діти, коли йдуть у садочок, до школи. Це психологічна травма для наших дітей. Тварини не повинні помирати в таких муках".

Проблемою безпритульних тварин у Павлограді займається КП «Затишне місто».

Керівник підприємства Василь Коріневський повністю відкидає будь-які звинувачення на адресу комунальників:

"Ми ніколи не труїли собак і не збираємось цього робити. Якщо в кого є докази, що це робимо ми, то нехай звертаються у правоохоронні органи. Нам уже неодноразово заявляли мешканці міста, що якщо ми нічого не зробимо з агресивними собаками, то вони будуть діяти самі. Люди знають, як ці ліки називаються, котрими труять собак. Ми не знаємо, а вони знають. Ми локально зіштовхуємось із такими випадками, коли тварини поводяться агресивно, й мешканці скаржаться. А нам дуже шкода собак. Для цього в нас в місті є пункт тимчасового утримання тварин. Там зараз, згідно з розпорядженням міського голови, проводиться реконструкція. Додатково облаштовуються теплі вольєри для зимового утримання тварин, робляться післяопераційні вольєри. Але ж ви розумієте, що все це робиться поступово. Це планова робота. Вона не дає швидких результатів. Якщо є питання, то приходьте на підприємство, у нас щомісяця день відкритих дверей".

Притулок для безпритульних тварин у Павлограді почав діяти із січня 2018 року. Очікувалось, що з його відкриттям проблема регулювання чисельності бездоглядних тварин в місті якщо не вирішиться повністю, то, принаймні, покращиться. Містом мали б пересуватися чотирилапі або із господарем, або із «паспортом» (чіп у вусі із занесенням у базу даних).

Зменшити кількість чотирилапих безхатьків планували завдяки прилаштування їх в «добрі руки» та стерилізації. Саме ці питання мав би вирішувати притулок для тварин.

«Я не можу сказати, що відразу ви побачите різке зменшення кількості собак у місті. Об’єкт — це перша ластівка в області. Він дозволить кардинально вирішити проблему безпритульних тварин у місті. В результаті ми прагнемо до того, що містом не повинна пересуватися жодна тварина без господаря. Усі решта підлягають відлову. За кожну тварину хтось має нести відповідальність»,

розповідав тодішній працівник КП «Затишне місто», відповідальний за притулок Юрій Гусак.

Заклад розрахований на одночасне проживання там лише 180 собак. За повідомленням начальника управління житлово-комунального господарства та будівництва Андрія Завгороднього, станом на листопад 2017 року по Павлограду вештається приблизно 4 тис. безпритульних тварин. На сьогодні помітного зменшення їхньої кількості не спостерігається. Для Павлограда це досить-таки велика кількість. Для порівняння: за підрахунками волонтерів у Києві майже 3 тис. безпритульних тварин.

Звичайно, знаходяться й такі, хто вважає, що з безпритульними псами потрібно нещадно боротись і для цього підходять будь-які методи, у тому числі й розкидання шматків м’яса, просякнутих отрутою. Свої доводи мотивують тим, що бродячі собаки бувають агресивними та небезпечними. Регулювати чисельність безпритульних тварин в місті, безумовно, потрібно. Але чи потрібно вдаватися до таких жорстоких та не гуманних методів?

Тим паче що масові отруєння собак абсолютно не впливають на зменшення їхньої кількості. Тварини мають здатність мігрувати, і вільні території обживають «переселенці» з прилеглих районів.

Для прикладу: у Миколаєві масово та регулярно отруюють собак, але це не заважає саме цьому місту мати понад 7 тисяч безпритульних тварин на вулиці — а це найбільша кількість по Україні. Притулок — теж не панацея.

Як проблему безпритульних тварин вирішують у країнах Європи

У європейських країнах чітко зафіксовано на державному рівні відповідальність господарів перед тваринами. Це й за жорстоке поводження, неналежний догляд, навіть за недостатність вигулу. Найбільші штрафи в Німеччині — до 25 тисяч євро, також там стягується податок на утримання собак. Річна сума його коливається від 100 до 150 євро в рік на першу собаку і від 200 до 300 євро на наступні, незалежно від розмірів і породи собаки. За неприбирання на вулиці за домашнім улюбленцем теж доведеться платити. Недаремно у всіх європейських містах, у місцях для вигулу собак можна побачити спеціальні паперові мішечки для збору екскрементів. Варто зауважити, що саме Німеччина стала першою країною у світі, яка внесла захист тварин до Конституції.

У Таїланді штрафи трохи поменші — приблизно 5000 бат (майже 130 євро). В Італії, якщо викинути кішку або собаку на вулицю, можна отримати тюремний термін в 1 рік і штраф в розмірі 10 тис. євро.  

В Україні тварин викидають повсюдно, ніякого покарання за це не передбачено. Через те, що немає чіткої і правильної законодавчої бази, яка б захищала права тварин, наші співвітчизники все частіше викидають тварин, знущаються над ними або зовсім вбивають, знаючи, що ніякого покарання за це не понесуть.

Щоправда, в окремо взятих містах позитивний і гуманний досвід регулювання чисельності тварин на вулицях міста є і в Україні. Так, у Житомирі за останні декілька років чисельність вуличних тварин зменшилася майже вдвічі. Для вирішення цієї проблеми міська влада залучає також і міжнародні фонди. А з січня 2017 року успішно працює «Центр захисту тварин». Окрім стерилізації та електронної реєстрації чотирилапих, центр проводить також профілактичну роботу з мешканцями міста щодо жорстокого поводження з тваринами. Про це нашому журналісту розповіла керівник Центру, у минулому зоозахисниця Олександра Мельник. Вона вважає, що для вирішення проблеми безпритульних тварин у цілому по країні потрібна відповідна законодавча база і комплексний підхід:

Перший — запровадження податків, штрафів і покарань.

Другий — чіпування та обов’язкова реєстрація усіх тварин. У чотирилапого має бути паспорт, як у людини, а всі дані про нього мають вноситися до міжнародної бази.

Третій — стерилізація, як один з етапів. Вона допоможе призупинити розмноження тварин.

Четвертий — запровадженя ліцензій на розведення тварин, яких в Україні досі немає. Розведення породисти тварин має бути з ліцензією. Адже через те, що зводяться не чистопородні тварини, їхні нащадки опиняються на вулиці.

П’ятий — профілактична робота з населенням щодо гуманного ставлення до тварин.

Шостий — комфортні притулки по всій Україні для перетримки, а в деяких випадках і постійного проживання чотирилапих.

В Україні з серпня 2018 року набув чинності закон про посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Законом доповнено Кримінальний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення статею «жорстоке поводження з тваринами».

Відповідно до прийнятого закону жорстоке поводження визначається як «знущання над тваринами, у тому числі бездомними, що спричинило муки, що завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі». Також мова йде про нацьковування тварин одна на одну й на інших тварин, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Проте, поки що закон залишається лише на папері. Покарання за жорстоке поводження з тваринами — то лише поодинокі випадки. Людям важко зрозуміти, що тварини — це не речі.

У всьому світі ставлення до найменш захищених є мірилом цивілізованості суспільства. Прагнення України стати повноправним членом Європи неможливе без сприйняття і втілення в життя європейських цінностей. Стандарти гуманного поводження з тваринами є однією із них.

Гелена Яніцька спеціально для газети "ТН-Экспресс"

Фото Анни Третьяк