Вы здесь

Військова частина Павлограда – найкраща в Україні! (ФОТОрепортаж)

У суботу, 14 липня, павлоградська військова частина 3024 Національної гвардії України відсвяткувала свій 70-річний ювілей. Службовці військової частини щодня охороняють спокій громадян та мир в наших оселях, а також виконують бойові завдання не тільки на території міста, а й в зоні проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі. Сьогодні солдати в/ч 3024 охороняють два важливі та стратегічні державні об’єкти – Павлоградські хімічний та механічний заводи. Із часу існування військовою частиною командували 10 командирів. Окрім виконання своїх безпосередніх військових обов’язків, нацгвардійці беруть активну участь у різноманітних спортивних змаганнях та у культурному житті міста, зокрема  у святкових заходах, проводять роботу з військово-патріотичного виховання молоді Павлограда, грають у військовому оркестрі. А ще в минулому році наша військова частина стала кращою в Україні за службову та бойову діяльність, за досягнення у бойовій підготовці.

Про це та інші досягнення, про те, скільки сьогодні бійців проходять службу, чим вони займаються та чому навчаються, чи забезпечені вони та частина в цілому всім необхідним, чи престижно служити в Нацгвардії під час інтерв’ю кореспондентові газети «ТН-Экспресс» розповів в заступник командира військової частини 3024 по роботі з особовим складом підполковник Юрій Олексійович Лісняк.

- Юрію Олексійовичу, розкажіть, скільки солдат служить в військовій частині? Скільки з них проходять строкову службу чи контрактну? Чи є серед них учасники бойових дій на Донбасі.

- У військовій частині 3024 військовослужбовці проходять строкову службу та службу за контрактом. На даний час військова частина налічує більше 1000 осіб. Половина з них – проходить строкову службу. Половина – контрактну. Близько 150 військовослужбовців та офіцерів, які служать за контрактом, мають статус учасників бойових дій. Вони залучалися до виконання спеціальної операції в складі об’єднаних сил по всій лінії розмежування на Сході України. Вони захищали нашу державу в Широкіному, Донецьку (ДАП - аеропорт), Авдіївці та інших гарячих точках, на багатьох точках нульової та першої лінії оборони. Є серед них і справжні герої. Так, навічно до списку військової частини Віталій Іванович Курілович – начальник бойової спеціальної підготовки, майор, який 29 травня 2014 року загинув в ході виконання бойового завдання. Гелікоптер, в якому летіли він та інші військовослужбовці, був збитий терористами. В частині є портрет та дошка пам’яті Віталія Куріловича. Ми дбаємо про його родину, цікавимося їхнім життям.

- Учасники бойових дій служать у вас як рядові солдати чи навчають молодше покоління?

- Ряд з цих військовослужбовців пройшли перепідготовку в навчальному центрі м. Золочів в/ч 3007. І на даний час вони активно залучаються до навчання молодих солдат, які проходять строкову службу. Зокрема це тактико-спеціальна підготовка, бойова спеціальна підготовка, робота з особовим складом. Також вони надають допомогу службі психологічного забезпечення військової частини щодо психологічної адаптації солдат, бо самі мають неабиякий та безпосередній досвід (в тому числі, як впоратися  зі стресом), та щодо умов виконання ними службових завдань в екстремальних умовах (наприклад, учасники бойових дій залучаються до практичної імітації бою, зокрема психологічного моделювання).

- Розкажіть про будні солдат, їхній розклад дня? Чим займаються хлопці, чому навчаються?

- Ні для кого не секрет, що у військовослужбовців день розпочинається досить рано – о 6 годині ранку. Саме в цей час вони роблять ранкову зарядку, завдяки якій залишаються бадьорими протягом всього дня. Потім солдати приступають до наведення внутрішнього порядку, чистоти та йдуть на сніданок. Перед тим, як заступити на бойову службу, вони проходять спеціальну підготовку та інструктивні заняття. Потім йде розвід на бойову службу. Кожен солдат отримує набої й автомат для виконання бойового завдання. Адже наші військовослужбовці захищають Україну навіть тоді, коли стоять на посту. Всім відомо, що лінія розмежування знаходиться дуже близько від Павлограда. Тому, вразі чого, саме наша військова частина встане першою на заваді проходження ворога до центральних та західних регіонів України. Ми готові захистити, як Павлоград, так і всю Дніпропетровську область в цілому.

- Чи забезпечені солдати всім необхідним? Вам вистачає фінансування?

- Можу з цілковитою впевненістю сказати, що зараз солдати забезпечені всім, що повинно в них бути згідно чинного законодавства. В них є новий спецодяг, берці, каски, екіпіровка та інше. Ті, хто проходять строкову службу, харчуються тричі на день.

Навіть, відповідно до постанови кабміну, вже протягом 3 місяців у частині безкоштовно (за рахунок держави) обідають й ті, хто проходить службу за контрактом (бо працюють за іншим графіком – по буднях з 8 до 17 години). Такого раніше ніколи не було. Навіть офіцер не міг пообідати безкоштовно.

Що стосується техніки та озброєння, то їх браку ми також не відчуваємо. Для прикладу, до 2013 року через відсутність набоїв навчальні стрільби проводилися раз на півроку. Зараз – кожен тиждень. Все це стало можливим тоді, коли ми стали Національною гвардією. До того ж, в минулому році нашій частині передали два модифіковані броньовані автомобілі «Козак-1» та «Козак-2», які призначені для активної оборони. Ми неодноразово залучали їх й до проведення інформаційно-пропагандистської роботи в Павлограді. Немає в нас й дефіциту палива. Хотілося б додати, що нас дуже підтримує місцева влада (в особі мера міста Анатолія Вершини, голови Павлоградської РДА Святослава Максимчука, народного депутата України Артура Мартовицького та депутата Дніпропетровської обласної ради Миколи Пономарчука). Наприклад, завдяки їй, солдати безкоштовно відвідують виставки, музеї й тому подібне. Та ще й не тільки в Павлограді, а й в Дніпрі. Вважаю, що культурний розвиток - дуже важливий для військовослужбовців. Представники влади вже подарували військовій частині більше десятка плазмових телевізори для організації дозвілля бійців. До речі, багато з солдат завдяки цим культурним заходам залишаються жити в Павлограді. Якщо взяти 500 солдатів, для прикладу, то 50-70 з них після служби переїжджають до нашого міста.

- Якими досягненнями може похвалитися військова частина?

- За підсумками 2017 року, за службову та бойову діяльність, наша військова частина стала найкращою в Україні серед частин з охорони важливих державних об’єктів.

Переможця визначало Головне управління національної гвардії України. Минулого року вони провели в нас 24 перевірки. За результатами яких й присудили нам 1 місце.

А на початку 2018 року в нас було інспектування, яке проходить раз на 5 років. Приїхали тоді 24 офіцери. Вони надали нам високу оцінку з готовності до виконання бойових завдань. На даний момент, ми являємося одними з лідерів. Далі – подивимось. Інспектування інших частин ще триває. До речі, перевірятимуть усі підрозділи НГУ та всіх військовослужбовців, а їх близько 50 000.

А ще ми можемо похвалитися своїм військовим оркестром, який на сьогодні є кращим в Західно-Донбаському регіоні. Під керівництвом свого диригента майора Олександра Дінісенко оркестр Нацгвардії виконує хіти як світової класики, так і сучасної української та зарубіжної естради, до речі, у власній оригінальному аранжуванні. Військовий оркестр в в/ч № 3024 існує вже 50 років. Тут грають тільки військовослужбовці цієї військової частини. Оркестр активно бере участь у всіх міських заходах, проводить музикальні флешмоби по всіх районах міста. У складі оркестру сьогодні налічується 16 музикантів.

- З чим би ви хотіли звернутися до мешканців міста та військовослужбовців з нагоди ювілею військової частини?

- Мені би хотілося, аби в усіх павлоградців було дуже хороше здоров’я. Адже без нього ми ніяких труднощів не подолаємо. Також хотілося би, щоб культурний розвиток в місті стрімко пішов вгору. Щоб і школярі, і студенти, і дорослі ніколи не забували про надбання, які вже є у Павлограда, активно долучалися до громадської роботи, допомагали один одному. Особовому складу військової частини я би хотів, перш за все, побажати ніколи не відступати, а йти тільки вперед. Якщо наша частина зустрінеться з якимись труднощами, то подолати їх ми зможемо тільки разом. Хочу, щоб ніхто не був поодинці. Командири та начальники думали про своїх підлеглих, а підлеглі – про своїх командирів та начальників. Адже в кожного є родини, які повинні бути захищенні. А коли ми разом – нас ніхто не здолає.