Вы здесь

Павлоградці вшанували пам’ять великого Кобзаря (Фото)

22 травня - важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні в Каневі на Чернечій горі, яку перейменовано в Тарасову гору.

У цей день святково одягнені, у вишиванках, приходили у парк ім. Шевченка в Києві сотні людей і аматорські колективи університету, співали «Реве та стогне Дніпр широкий», читали «Заповіт» та інші вірші Кобзаря.

Але у 1971 році 22 травня оголосили націоналістичним святом, віднині участь у ньому була заборонена. Усіх, хто приходив у цей день у парк вшанувати пам’ять Шевченка, силою розганяла міліція. А студентам університету взагалі відміняли заняття, оголошуючи цей день вихідним! І попереджали: «Сидіть удома, до університету - ні ногою, ні-ні! Хто буде помічений в районі університету - той буде негайно виключений, без права повторного вступу».

Сучасним студентам важко уявити все це. Важко уявити, яку треба було мати громадянську мужність, щоб все-таки, незважаючи на заборону, хоча б наблизитись до парку Шевченка.

Традиція святкування 22 жовтня була відроджена тільки у 1989 році. Тоді біля пам’ятника Шевченку зібралися люди, співали на тлі синьо-жовтих прапорів, які підняли учасники молодіжної націоналістичної організації. Наряди міліції і, напевно, інших служб, яких дуже багато було в парку, відбирали прапори, забирали людей у штаб, топтали портрет Шевченка. Та люди вистояли до кінця, звільнили тих, кого забрали до штабу і захистили синьо-жовті кольори...

І мешканці нашого міста, як і всі свідомі українці, відзначають дату цієї святої для нас події. Ось і цьогоріч в біля пам’ятника Тарасу Шевченку в міському сквері, названим його ім’ям, зібрались павлоградці, аби вклонитись великому Кобзареві. Лунали на урочистості його невмирущий «Заповіт», пісні на його вірші і, звичайно ж, – одна з перлин творчості поета, твір, який можна вважати гімном України – «Реве та стогне Дніпр широкий». А ще місцеві поети читали свої вірші-присвяти Тарасу, павлоградці розповідали, як поезія Кобзаря вплинула на їхній світогляд. Вшанували пам’ять поета наші земляки покладанням квітів до його обеліску.

Культпрацівники Павлограда на високому у рівні підготували захід, але, на превеликий жаль, прийшли вклонитись Кобзарю мало його шанувальників – лише члени міської організація «Просвіта», учасники художньої самодіяльності, міський голова Анатолій Вершина та представники міськвиконкому.