Вы здесь

Не заростає стежка до Тараса

Мітингом пам’яті Тарасу Шевченку відзначили павлоградці 204-у роковину від дня народженні великого Кобзаря у міському парку, названого його іменем.

«Природа щедро наділила Тараса великими талантами, але обділила щасливою долею, – говорили ведучі мітингу. – У 8 років він став сиротою, але його бажання навчатися було таким великим, що це не завадило йому шукати собі вчителів. І, завдяки цьому, колишній кріпак згодом стає академіком образотворчого мистецтва, автором невеличкої збірочки поезії «Кобзар», яка ознаменувала новий характер і вимір світової літератури, ставши українською Біблією».

Тарас Григорович прожив всього 47 років. З них 24 років був кріпаком, 10 років – у засланні, майже чотири роки – під наглядом поліції. І тільки 9 років прожив вільною людиною. Та за цей короткий час своїм могутнім словом та художнім пензлем він започаткував міцні основи не тільки відродження, але й вічного життя українського народу. І, лише проникнувшись його безсмертною творчістю, всі українці зможуть прийти до взаємопорозуміння.

Творчість Тараса Шевченка відома у всьому світі . А для українців він став духовним батьком, творцем і рятівником української мови і всієї нації. Його поезія написана чарівною барвистою мовою, близькою до народної. Понад усе любив поет Україну і порівнював її з образом матері. І всім нам Кобзар заповідав:

 «Свою Україну любіть,

 Любіть її во время люте,

 В останню тяжкую минуту

 За неї Господа моліть».

Звучали на урочистості невмируща поезія Кобзаря, пісні на його вірші, майоріли квіти в руках наших павлоградців, які вони поклали до пам’ятника найвидатнішому українцю­ – Тарасу Григоровичу Шевченку.