Вы здесь

Громада Павлограда вийшла на захист пам’ятки історії – старовинних казарм (Фото)

Ще у середу, 2 серпня, міський голова Павлограда Анатолій Вершина скликав екстрене засідання Громадської ради та міських активістів. Справа в тому, як повідомив мер, що будівлю, де більше 100 років тому були казарми Керч-Єнікольського полку, представники якоїсь київської фірми, що стала новим власником приміщення, розбирають на цеглини. А нещодавно виявилось, що ці казарми  вважаються щойно виявленими об’єктами культурної спадщини та пам’яткою історії.

«Наразі будівля активно розбирається на цеглини. Почали розбирати це приміщення і, виявилось, що цегла досить цінна, бо будівля простояла 200 років і ще стільки ж простоїть. Цеглу почали скуповувати і оцінили в 7 гивень за одну штуку. А там сотні тисяч цеглин. Вчора повним ходом розбиралась будівля і наразі продовжує розбиратися. Я направив туди комісію, склали акти. Там зустрівся із молодим чоловіком, представився і запитав, що вони тут роблять. Той відповів, що у нього є договір, укладений із власником, є всі документи на цю будівлю. Юридично я, як державний службовець, не можу втрутитись у цей процес, бо це приватна власність. Сьогодні ми робимо все, що можемо, із юридичної сторони. Будемо подавати позови до суду, будемо щось робити. Я зараз, як посадовець, безсильний, тому потрібне втручання громадськості. Бо поки триватимуть судові тяжби, будівлю розберуть до основи і, від нововиявленої пам’ятки історії нічого не залишиться»,

– повідомив міський голова на засіданні.

Нагадаємо, що приблизно 15 років тому, коли мером міста був ще Іван Метелиця, казарми продали у приватну власність. Власником будівель тоді стала фірма «Скай-ЛТД». Її керівник Сергій Манаєнко спочатку планував зберегти будівлю та зробити в ній торгівельно-розважальний комплекс. Потім із-за браку фінансів на фірмі із будівлею нічого не робили, вона просто охоронялась. Однак, після смерті Сергія Манаєнко в 2015 році, ситуація різко змінилися.

«Тоді стався інцидент - казарми почали розбирати. Ми направили листи до правоохоронних органів, але, на жаль, нічого не змогли довести. Зустрічалися із власником, домовлялися про те, щоб він принаймні не торкався інших казарм. Екс-депутат міської ради Олександр Братішкин, який теж був причетний до цієї структури, підходив тоді до мене і говорив: «Ми платимо за землю, але вона нам не потрібна, будівлі також не мають перспектив. Давайте передамо їх у місто». Я підійшов до колишнього мера, а він сказав, що будівлі нам не потрібні. Але потім їх перепродали, і ось сюди прийшов новий власник, який наразі розбирає казарми»,

- розповів громадськості Анатолій Вершина.

Після бурних обговорень та дискусій члени Громадської ради та інші активісти вирішили виступити проти того, щоб місто остаточно позбулося своєї історичної «візитної картки», і тому вирішили зробити виїзне засідання біля будівель казарм на вул. Центральна, 1, куди закликали прийти всіх павлоградців, небайдужих до історії міста.

Так, наступного дня, 3 серпня, біля казарм зібралися кілька десятків громадських активістів, журналісти, представники поліції.

На території колишньої військової частини залишилось лише дві будівлі казарм. Одна з них разом із земельною ділянкою, як виявилось вже сьогодні, була передана релігійній громаді харизматичної християнської церкви (повне Євангеліє) «Вихід». Господар будівлі, колишній голова Церкви «Свет миру» Михайло Солодовнік, який 3 серпня теж приїхав на місце, розповів членам Громадської ради, що він планує зробити із будівлею.

«Я законно придбав цей об'єкт у компанії «Скай-ЛТД». Стан казарми був моторошним, потихеньку його реанімовуємо. Ми вже заклали три стіни, повністю відновлюємо все: на верху вилили армований пояс, готуємо все для монтажу даху, збираємо металеві конструкції. У нас є одна будівля. Одна з казарм, яка стояла поруч, висотою 94 метра була розібрана протягом року. Я не знаю деталей. А у нас все є законним, є документи, на прохання я можу надати все це. Просто хочу повідомити, що я купував об'єкт, який не був офіційно історичною цінністю. В моєму документі купівлі-продажу написано «не є пам’яткою». І коли зараз мене намагаються змусити скласти угоду про охорону пам’ятки, я не буду цього робити. Я відновлюю те, що можу. Фасад буде збережений. Тут буде церква»,

- розповів Михайло Солодовнік.

Потім активісти пройшлися далі, мимо Успенського храму, до другої казарми. Будівельники, які знаходились в той час в будівлі, побачивши людей, що йдуть до них, одразу втекли. Поряд із занедбаною будівлею безладно валялася цегла.

Через кілька хвилин на місце під’їхав і колишній міський голова Іван Метелиця.

«Так, 15 років тому ця будівля була продана при мені, тому що все тоді розкрадалося, як зараз – лікарня на Хімзаводі чи млин. І для того, щоб тоді зберегти ці будівлі, довелося їх продати. У військовій частині збереглося тільки те, що було продано, бо власники охороняли. Ми безкоштовно передали одну будівлю до церкви, а решту у нас викупили. Власники хотіли відновити ці будівлі, зробити торгово-розважальні комплекси. Питання про передачу цих будівель назад у місто не було. Я не пам'ятаю, чи був тоді обов'язковий пункт «не розбирати будівлі», бо це було 15 років тому. І, зрештою, лише нещодавно було виявлено, що вони є історичними пам’ятками. Якщо хто-небудь згадає,то тут навіть на сходах з чавуну були відлиті катеринівські вензелі, а на цеглі - буква "Е". Це дійсно столітня будівля, історична цінність, і все це розбиралось у нас на очах…»,

- каже екс-мер.

Дійсно, на кількох цеглинах журналісти знайшли штампи – особливі позначки з літерами «Е» (перша літера ім’я цариці Катерини), що доводять походження та великий вік будівлі.

«Це дуже цікавий артефакт. Вчора представники музею заявили, що будівництво почалося в 1902 році. Тому ми розуміємо, скільки років цій цеглі, і зроблений він був, мабуть, трохи раніше. Мені дуже сумно, що ми лише сьогодні згадали про цю історію. Не має значення, що саме буде в цих будівлях, головне - зберегти їх зовнішність»,

- коментує член Громадської ради Ігор Іванченко.

В свою чергу, спілкуючись с журналістами, заступник голови Громадської ради, Олександр Швець, заявив, що вони сподіваються на те, що з власником можна домовитися.

«Ми, члени Громадської ради, звертаємося до власника з проханням зупинити демонтаж приміщення до перемовин. Ми хочемо поговорити, з'ясувати його позицію, висловити свої побажання щодо збереження будівлі. Можливо, ми зможемо знайти компромісне рішення. Наприклад, викупити у нього це приміщення, щоб розмістити тут, музей чи громадські організації міста, чи якісь дитячі гуртки, тощо. Або, щоб власник залишив хоча б зовнішній вигляд казарми в належному стані, реставрував її. Якщо ні, ми підемо до суду. Хоча сьогодні ми прийшли з мирною акцією, ми не діємо силовими методами»,

- резюмує Олександр Швець.

Поки що активісти розійшлися, хочуть зустрітися із новим власником будівлі. Що буде далі, поки що невідомо.

Однак із власних джерел кореспонденту газети «ТН-Експрес» стало відомо, що, за чутками, будівлю викупила корпорація «Roshen» і планує її розібрати до останньої царської та дуже дорогої цеглини.