СПЕЦТЕМА: Боротьба за Павлоградський водозабір триває

Вже майже місяць в нашому місті триває активна боротьба за Павлоградський водозабір. Зараз це тема № 1 в Павлограді. Бо на кону – унікальне підземне родовище ультрапрісної питної води (одне з п’яти по всій Україні). Нагадаємо, що на початку березня на території Павлоградського водозабору (вигону) біля 20-ї школи та лісосмуги по вул. Дніпровській з’явився будівельний фургончик та були завезені будматеріали. Громадськість міста одразу сколихнулася з цього приводу, бо ця територія є санітарно-охоронною зоною – 2 поясом Павлоградського водозабору. Першими на місце майбутнього будівництва, щоб з’ясувати ситуацію та поспілкуватися с власником цих земельних ділянок, приїхали представники ГФ «Павлоградська самооборона» та волонтери АТО. І вже 11 березня, на депутатській сесії Павлоградської міськради, питання цього будівництва на території водозабору було піднято офіційно.

Ким і як була продана земля?

Депутат міської ради та керівник штабу «Павлоградської самооборони» Сергій Тищенко на сесії повідомив, що власником 5 ділянок землі по 2 га кожна є керівник Благодійної організації «Єдина родина – Єдина країна» Віктор Федорович Захаров. Як повідомили активісти, ця земля, нібито, належала Привовчанській сільській раді Павлоградського району, яка й продала її у приватну власність для ведення сільського господарства ще у 2013 році. Межі та схема ділянок також були погоджені у 2013 році за підписом начальника Управління Держземагенства у Павлоградському районі О.С.Краснова.

Але пізніше, на зустрічі з активістами, голова Павлоградської райдержадміністрації Святослав Максимчук зауважив, що Павлоградська районна рада до виділення чи продажу цієї землі не має ніякого відношення, таке рішення нібито було прийнято в обласній раді. Та поки що це рішення в очі ніхто не бачив.

Наразі факт, ким, коли і при яких обставинах ця земля була продана Віктору Захарову з’ясовують правоохоронці. Відповідні запити та звернення до місцевої, обласної прокуратури, Павлоградського відділу поліції та Головного управління нацполіції в області і, навіть, до Генпрокуратури України зробили міський голова Павлограда Анатолій Вершина, депутати Павлоградської міськради, активісти та громадські об’єднання. Жодної цілковитої та змістовної відповіді на це питання від правоохоронців місто так і не отримало.

Виступаючи перед депутатами 11 березня, мер Анатолій Вершина заявив: «Я вважаю, що нам треба об'єднатися і вжити всіх можливих і неможливих заходів, щоб цього будівництва там не було»…

На водозаборі планують побудувати реабілітаційний центр (іподром) для бійців АТО?

На першій зустрічі з активістами вищезгаданий Віктор Захаров на запитання, що він збирається тут будувати, відповів: «Я народився та жив в Павлограді, сам інвалід 1 групи. І наразі маю можливість зробити щось корисне і добре для міста. Тому хочу тут побудувати реабілітаційний центр для дітей-інвалідів, переселенців та бійців АТО, запустити сюди коней та організувати для цих людей безкоштовну іпотерапію. Ми вже спілкувалися з атошниками в області і вони нас підтримали».

Пізніше до рук активістів потрапив лист за підписом екс-мера Павлограда Івана Метелиці датований вереснем 2015 року до міністра соцполітики України, за змістом якого зрозуміло, що колишній міський голова не тільки підтримує ідею будівництва в Павлограді центру іпотерапії, а й обіцяє всебічну підтримку міської влади з виділення коштів з міського бюджету та формування фонду кадрів (соціальних працівників, лікарів, тощо). Про цей лист під час круглого столу у міськвиконкомі казав і сам Віктор Захаров.

На що активісти заявили, що цю територію забудовувати заборонено, бо це природоохоронна зона. Загалом, на їх думку, ідея створення реабілітаційного центру для бійців АТО та дітей-інвалідів не погана. Але не в цьому місці…

«Чому про цю благодійну організацію ніхто не чув раніше? Тільки зараз, коли нам стало відомо про будівництво, вони почали виходити на громадські організації. Чому раніше вони (забудовники) не звернулися до громадськості, бійців АТО, міської чи районної ради? Ми би всі з радістю підтримали такий проект… Але цього не було зроблено. Чому? Або вони це вважають недоцільним, або збудують на цій території не те, що обіцяють, - вважає Сергій Тищенко. – До речі, будувати на цій території будь-що забороняється, а тим більше випасати худобу».

Тим часом, молодик, який відрекомендувався журналістам юристом благодійної організації, заявив, що земля має сільськогосподарське призначення, тому утримувати на ній коней вони можуть, та й будувати мають право будь-що, бо це є приватна власність.

А на камери журналістам Віктор Захаров пообіцяв, що на цій території будуть встановлені лише модульні будиночки без фундаменту, які не будуть порушувати природу…

Наприкінці зустрічі активісти домовилися з Віктором Захаровим, що до закінчення офіційної перевірки і надання громадськості всіх дозвільних документів він ніякого будівництва в зоні водозабору починати не буде. Але…

Будівництво на водозаборі призвело до розколу активістів та бійки

24 березня на вищеназваній території зібралися близько сотні людей, серед яких були колишні та теперішні депутати міської ради, бійці АТО, волонтери, члени ГФ «Павлоградська самооборона», «Правого сектору». Всі вони прийшли сюди з акцією протесту тому, що напередодні на територію земельних ділянок завезли будівельні матеріали і ходять чутки, що власник землі готується звести тут паркан. На місце підтягнулися і більше десятка правоохоронців на чолі з начальником Павлоградського ВП ГУНП Олегом Малиногою. На зустріч з активістами приїхав і власник землі Віктор Захаров. Але приїхав він не один – разом зі своїми юристами, відеооператором та деякими активістами, які підтримують його та ідею будівництва на водозаборі.

«Захаров придбав цю дільницю законно, тому має право тут будувати. І якщо це буде реабілітаційний центр для дітей-інвалідів – чудово. Такий центр, тим більш іподром, потрібен нашому місту, - каже керівник «Школи Ірини» для дітей-інвалідів Андрій Манасян. – Чому наші активісти тоді не виступали проти забудови водозабору раніше, коли поруч поставили газову заправку та готель «Заман»? Чи коли за копійки пів міста купив підприємець Симоненко? А тут хорошій людині не дають благе діло зробити». На жаль, більше аргументів «за» будівництво активіст не навів.

Поки перед камерами журналістів виступали представники різних громадських організацій та наводили різноманітні факти «за» і «проти» будівництва, серед активістами сталася сутичка. Бійка почалася між представниками ГФ «Павлоградського підпілля» (лідер Юрій Марченко), Добровольчого підрозділу «Павлоград» (лідер Владислав Шевчук) та депутатом міської ради від «Укропу» Михайлом Громаковим. Вищеназвані звинуватили депутата у тому, що він є «людиною Вершини» й отримав «на лапу» (як і, нібито, за обвинуваченнями цих активістів, отримали хабар депутати від «Самопомочі», «Укропу» та «Опозиційного блоку»), тому і виступає проти забудови. У сутичку одразу втрутилися працівники поліції. Михайла відтягнули активісти, на його обличчі були сліди крові…А поліціантам прийшлося декілька хвилин вгамовувати одного з провокаторів бійки, який був налаштований досить агресивно…

Після інциденту активісти, які виступають проти забудови, на знак протесту на 10 хвилин перекрили рух по вул. Дніпровській, ходячи туди-сюди по пішохідному переходу.

Забудова території водозабору призведе до екологічної катастрофи

Разом з активістами проти забудови виступили екологи та гідрогеологи міста.

«Наразі запаси прісної води павлоградського підземного родовища становлять 40 тисяч кубометрів на добу. Щоправда, останні такі розрахунки були зроблені та затверджені гідрогеологічною комісією ще в 1974 році. Наразі наша організація здійснює розвідку по нових розрахунках запасів води. Половину робіт ми вже провели, на проведення заключної роботи нам необхідно ще 500 тисяч гривень», - розповів на громадських слуханнях щодо забудови водозабору у БК ім.. Кірова 29 березня начальник Придніпровської гідрогеологічної партії Сергій Держак.

Він повідомив, що ділянки землі, із-за котрих зараз в місті виникла суперечка, розташовані в другому поясі Павлоградського водозабору, який є охоронною санітарною зоною, тому на ньому заборонене подібне будівництво. В підтвердження своїх слів Сергій Держак  зачитав витяг з Державних будівельних норм України ст.197 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»: «У межах другого поясу ЗСО (зон санітарної охорони) підземних джерел водопостачання, повинно бути заборонено: розміщення кладовищ, скотомогильників, споруд з очищення стічних вод (землеробських полів зрошення, асенізації або підземної фільтрації, біологічних ставків), полігонів твердих промислових і побутових відходів, мулових ставків, об’єктів сільськогосподарського призначення (гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких ферм та пташників), а також інших підприємств, що можуть створити загрозу мікробного забруднення джерел водопостачання».

Сергій Держак пояснив, що площа цього підземного родовища (Павлоградського водозабору) обмежена кордонами кучугурних пісків, які є своєрідним фільтром для води (всі опади та природна волога проходять крізь них, очищуються та і формують під землею запаси прісної води). Ця вода – повний аналог Знаменівської, Дніпровської чи Бірюзової. А якщо у грунт на території цього поясу потраплять мікроби, через декілька днів вони будуть у водородовищі. І після того воду з нього неможливо буде споживати.

Самі ж охоронні зони водозабору були розроблені й затверджені сесію Павлоградської міськради ще у 1998 році.

«Якщо тут буде ферма, іподром – унікальне родовище ультра прісної питної води буде забруднене та заражене. Ми і наші діти більше не зможемо пити цю воду. Будівництво на цій території призведе до екологічної катастрофи», - каже голова Екологічного суспільства ім. Варняка Віра Трембач.

Громада хоче накласти мораторій на забудову ділянок водозабору

Теж саме Віра Трембач та Сергій Держак, але вже без присутності Віктора Захарова, розповіли і на засіданні Громадської ради, яке відбулося 31 березня. Й тут обговорення цього питання проходило досить емоційно.

Найбільше запитань було до правоохоронців і до міської влади. Зокрема, у правоохоронців вимагали заборонити власнику землі обносити територію парканом, а у міської влади – активніше втрутитись у процес, використавши свої важелі впливу, і дізнатись, хто дозволив продавати цю землю, і врешті-решт визначитись, кому належить земля - місту чи району. Бо якщо вирішення цього питання покласти лише на громаду, то серозного протистояння не уникнути. Під час засідання Громадської ради було вирішено провести сумісне засідання депутатів районної та міської рад із залученням депутатів обласної ради і вирішити, що робити далі, а також накласти мораторій на забудову земельних ділянок розташованих у зонах водозабору.

Активісти засадили територію водозабору ялинками

2 квітня, на вищеназваній території знову пройшла акція протесту проти її забудови.

У акції взяли участь близько 200 чоловік - «Павлоградська Самооброна», «Правий сектор», активісти, депутати міської та обласної рад, заступники міського голови, мешканці міста. Мер міста на акції не був присутній. І хоча спокій та порядок під час акції забезпечувала досить велика кількість правоохоронців, інцидент все ж стався. Поліціянти намагались притягти до відповідальності одного із учасників мітингу за пошкодження чужого майна. Справа в тому, що із огорожі земельної ділянки упав бетонний стовп. Підозрюваний у вчиненні цього «злочину» пояснив, що він на нього просто обперся, а той упав, чи то від того, що свіжий цемент ще не застиг, чи то від сильного вітру.

В руках люди тримали гасла: «Руки геть від родовища чистої питної води!», «Відповідальних за продаж землі на водозаборі – до суду!». Вони також підняли прапор «Самооборони» та державний стяг.

Також, під час акції протесту на території водозабору активісти посадили 1400 саджанці сосни. Їх закупили у лісовому господарстві. Активісти кажуть, що у них є всі документи про закупку садженців, і якщо власник землі їх пошкодить, то відповідатиме за знищення зелених насаджень і пошкодження чужого майна в суді.

Депутат міської ради Валентина Жилкіна склала акт про те, що установлення огорожі – це по суті і є початок будівництва. Власник не має право цього робити, бо у нього немає проекту будівництва. Під актом підписались присутні на мітингу. Його передадуть до інспекції ДАБКу.

«До речі, перед засіданням Громадської ради мені зателефонував Захаров. В розмові він сказав, що взагалі зроби тут свердловини і буде продавати з них питну воду павлоградцям. Як це?! Він буде нам, власникам надр України, продавати нашу ж воду?», - обурилась голова Громадської ради при міськвиконкомі Оксана Горова.

І ще ГФ «Павлоградська самооборона» оприлюднила свою офіційну позицію щодо ситуації на водозаборі, в якій зазначає, що ця територія є об’єктом національної безпеки. А «самооборонці», як громадське формування, цю безпеку забезпечують та охороняють.  

Що буде далі, лишається тільки гадати. Але ясно лише одне – громада міста налаштована дуже рішуче і ні в якому разі не дасть забудувати водозабір. І невідомо, скільки ще буде бажаючих відхопити ласий шматок землі на території водозабору, якщо міська влада не почне нарешті його відновлювати.