Вы здесь

Юрист Вадим Губарь: «Ті, хто не має достатньо грошей, не мають морочити голову судам своїми проблемами?»

Павлоградський юрист, член Громадської комісії при Павлоградській міськраді Вадим Губарь висказав в соціальній мережі Facebook своє ставлення щодо прийнятого Верховною Радою законопроекту прем’єр-міністра «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»:

«Кабінет Міністрів України в особі А.Яценюка вніс до Верховної Ради України законопроект № 2862 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким пропонувалося дещо змінити підходи до справляння судового збору. А саме: збільшити ставки судового збору і одночасно зменшити навантаження на судову систему. Тобто, мною це розуміється таким чином: ті, хто не має достатньо грошей, не мають морочити голову судам своїми проблемами?

Закон, згідно поданому проекту мав набрати чинності з 1 січня 2016 року. І от законопроект Верховною Радою прийнятий з тою ж назвою, і тепер він є вже Закон від 22.05.2015 № 484-VIII. При чому народні депутати вирішили, що залишати українцям можливість звертатися до суду за старими ставками судового збору аж до 31 грудня 2015 року – це занадто. Треба їх притиснути в цьому плані якомога скоріше. І вирішили ввести цей закон в дію з 1 вересня 2015 року.
Не будемо вдаватися до аналізу всього закону, зупинимось лише на питаннях, що є найбільш істотними для більшості відвідувачів сайту, тобто на головних змінах у Законі України «Про судовий збір».

Отже, з 1 вересня 2015 року будуть діяти наступні ставки судового збору (суми зазначаються виключно з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, що застосовується у 2015 році:
- за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.);
- за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6090 грн.);
- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем — 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.);
- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою -0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.);
- за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.);
- за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу — 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн.);
- за подання до суду заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (609 грн.), а якщо такі заяви подані фізичною особою, яка не має статусу підприємця — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.);
- за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.);
- за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, про захист ділової репутації фізичної або юридичної особи, якщо така позовна заява містить вимоги про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.).

Таким чином, ставки судового збору по більшості немайнових позовів збільшилися у 2 рази, а по майнових позовах збільшився максимальний розмір судового збору. Але найбільше (чогось поганого) Кабмін і депутати підклали у ставки судового збору, які застосовуються при поданні апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Зокрема, якщо досі ставка судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги складала 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, то з 1 вересня 2015 року така ставка буде становити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При чому таку ставку тепер потрібно сплачувати також і при оскарженні апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

При поданні касаційної скарги на рішення суду або заяви про приєднання до касаційної скарги доведеться сплачувати 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (поки що така ставка становить 70 відсотків).

При поданні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України доведеться сплачувати 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (поки що така ставка також становить 70 відсотків).
Щоб оскаржити в апеляційному або касаційному порядку ухвалу суду чи подати заяву про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичній особі або фізичній особі-підприємцю доведеться сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.), а фізичній особі — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.).
На що це все спрямовано, як не на обмеження можливостей апеляційного і касаційного оскарження судових рішень? У наші часи, коли навіть влада безперервно кричить з телевізорів про неякісність судової системи, ще й обмежувати людям можливості оскарження рішень судів – це мабуть поза межами будь якої розумної логіки?
Думаю, що зараз деякі недальновидні судді порадіють таким змінам, адже тепер точно будуть менше подавати апеляційних і касаційний скарг. Та не варто радіти, адже наступним кроком урядовців буде суттєво скорочення чисельності суддів і судів, в тому числі – апеляційної і касаційної ланки, адже у них просто не буде достатнього навантаження. Таке скорочення в свою чергу знову вдарить по населенню, знову обмежуючи доступ до правосуддя і погіршуючи його якість.
Ще більш «драконівські» ставки будуть застосовуватися при зверненнях до господарських судів.
Змінилися ставки судового збору і за подання позовів та заяв до адміністративних судів. Зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою або фізичною особою-підприємцем буде потрібно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6090 грн.).
Якщо Ви, як фізична особа, подаєте адміністративний позов немайнового характеру, Ви маєте сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн.). Якщо оскаржуєте рішення суду в апеляційному порядку – сплачуєте 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При поданні касації на рішення адміністративного суду — 120 відсотків ставки, при поданні заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України — 130 відсотків ставки.
Щоб оскаржити в апеляційному або касаційному порядку ухвалу суду в адміністративній справі, буде необхідно сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.), що взагалі виходить за рамки якогось розуміння!
За подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
Дуже дорогими з 1 вересня 2015 року стають у судах папір і фарба для принтерів/ксероксів, адже зокрема, за роздрукування технічного запису судового засідання буде необхідно викласти 0,01 розміру мінімальної заробітної плати (12,18 грн.) за кожний аркуш тексту на папері формату А4. А за виготовлення судом копій документів, долучених до справи — 0,003 розміру мінімальної заробітної плати (36,54 грн.) за кожний аркуш копії.
Істотно збільшився судовий збір при ухваленні судами постанов про накладення адміністративного стягнення. Тепер це буде коштувати 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.).
Зменшився за новим законом і обсяг пільг щодо сплати судового збору. Зокрема, якщо досі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнялися, наприклад, позивачі за будь якими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, то тепер звільняються лише позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Щодо порядку сплати судового збору то тепер, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених за подання позову немайнового характеру.
Ну що можна на це все сказати?
Якщо у Вас з кимсь є невирішений спір, спішить сплатити судовий збір і подати позов до 1 вересня.
Ну а тим, хто після 1 вересня, після сплати цих жорстких ставок судового збору буде вже не в змозі оплатити судовий збір, щоб оскаржити судове рішення в апеляційному та/або касаційному порядку, можна порадити звертатися відразу до Європейського Суду зі скаргою на фінансове обмеження українською владою можливостей доступу до правосуддя, що на мій погляд, можна вважати дискримінацією за майновою ознакою.
За звернення до ЄСПЛ судовий збір не стягується».